Для жінок,  Процеси в'язання,  Сукня, туніка

“Адрія” (Adria) — сукня, народжена біля Адріатичного моря

Деякі речі починаються зі зразка, схеми або випадково знайденого візерунка. А деякі — з особливого настрою. Саме так народилася “Адрія” — нова літня сукня, перші петлі якої були пров’язані під час моєї подорожі до Чорногорії, на березі теплого Адріатичного моря.

Ця подорож залишила після себе безліч красивих спогадів: лагідне море, теплий вітер, прогулянку на кораблику, скелясті береги та особливий вечірній захід сонця. І, мабуть, саме тому мені захотілося продовжити це літо вже вдома — у новому творчому процесі.

Під час відпочинку я почала в’язати ажурне полотно. Тоді переді мною були лише перші сантиметри майбутнього виробу, але вже було зрозуміло, що це має бути щось легке, повітряне та жіночне. Повернувшись додому, я продовжила роботу, і поступово невелике полотно почало перетворюватися на сукню.

Для цієї моделі я обрала ажурний візерунок, який створює легке, повітряне полотно. У ньому немає зайвої складності — навпаки, саме завдяки простоті візерунка добре відчувається легкість виробу та краса самої пряжі. Ажур додає сукні жіночності, але водночас залишає її сучасною та зручною для літнього гардероба.

Пряжа: 100% бавовна, 340м/100г, гачки №2,25 та №2,5.

В’яжемо сукню зверху донизу. Спочатку двома окремими полотнами – перед та спинку, гачком №2,25. Я в’яжу на розмір 48-50 (L- XL).

Ширина спинки 10 рапортів візерунку, перед – 11 рапортів. По бокових краях обох деталей виконуємо поступове розширення полотна і додаємо ще по 1 рапорту візерунка.

Через 14 см від початку в’язання: спинка – 12 рапортів, перед – 13 рапортів.

Далі формуємо підрізи (по 3 рапорти візерунка з кожної сторони) та з’єднуємо дві деталі (перед/спинку), переходимо на в’язання основного полотна по колу. Міняю гачок на №2,5 – для розширення полотна на грудях.

Основне полотно по колу становить:

12 рап (спинка) + 3 рап (підріз) + 13 рап (перед) + 3 рап (підріз) = 31 рапорт

Через деякий час, для приталення сукні, можна знову змінити гачок на менший розмір. Або продовжувати в’язати пряме та рівне полотно по колу. Аналогічно для розширення полотна на бедрах – беремо гачок більшого розміру.

В процесі в’язання на кожному етапі приміряємо, визначаємо бажану ширину та довжину виробу.

Виконуємо обв’язку верхнього краю виробу. Робимо зав’язки у вигляді звичайних шнурів, або, для декору використовуємо елементи макраме.

На цому етапі маємо вже готовий топ, ось так він виглядає. Чудовий варіант для літа, якщо у вас обмежена кількість пряжі. Витрати пряжі на топ 200 г.

Продовжую в’язати далі сукню до бажаної довжини. Від лінії бедра полотно пряме та рівне. Довжина сукні без бретель 108 см. З бретелями – зав’язками це ще додатково 8-10 см до довжини сукні. Витрати пряжі на виріб 450 г. З виворітної сторони пришиваємо підклад. 

Сукня «Адрія» фактично народжувалася у двох місцях одночасно. Перші петлі залишилися на узбережжі, серед шуму хвиль і морського повітря, а продовження цієї історії відбулося вже вдома. Тому кожен раз, коли я брала до рук в’язання, ніби знову поверталася до тих літніх днів.

«Адрія» — це сукня для літа, відпочинку та особливих моментів. Її можна носити самостійно, створюючи легкий образ для спекотного дня, або поєднувати з різними речами залежно від настрою та ситуації. Вона чудово вписується у відпускний гардероб, підійде для прогулянок біля моря, вечірніх виходів, літніх зустрічей і просто для тих днів, коли хочеться одягнути щось особливе, створене власноруч.

Як і багато моїх моделей, цю сукню я люблю не лише за зовнішній вигляд. Для мене важливо, щоб в’язана річ була практичною та легко вписувалася в гардероб. Легке ажурне полотно добре поєднується з різним взуттям та аксесуарами, а саму сукню можна стилізувати по-різному — від невимушеного літнього образу до більш жіночного вечірнього.